Комунальний заклад освіти "Криворізька спеціальна школа "Сузір'я" Дніпропетровської обласної ради"

Спектр дислексичних та дискалькулічних порушень

Дислексія - стійка нездатність опанувати навичку читання при нормальному рівні інтелекту в оптимальних умовах навчання.

Хто ж така дитина дислексик?

Батьки, вихователі дитячих садочків, вчителі початкових класів в якийсь момент помічають, що дитина ніяк не може оволодіти абеткою, хоча всі однолітки давно та без проблем з цим впоралися. Це дивує, бо дитина добре говорить, активна та комунікабельна, але ніяк не може запам’ятати написання літер. Проблема в тому, що дитина не може вивчити алфавіт, потім не може зв’язати літери у склади, не розуміє те, що прочитала, та не може це переказати, неправильно ставить наголос.

Якщо звичайні люди бачать літери, формують з них слова та одразу розуміють зміст, який стоїть за словом, то у дислексиків розуміння слова не відбувається. У них не формується зв'язок між словом та його значенням. Для дислексиків характерне «вгадувальне» читання. Вони більшою мірою придумують закінчення слів. Вони запам’ятовують образ слова для того, щоб зрозуміти написане. Не говорячи про те, що літери вони бачать як набір крючків та паличок.

У дислексиків такі помилки залишаються і носять стійкий специфічний характер.

За даними Міжнародної асоціації дислексії 12% населення мають порушення читання. Факторамирозвитку дислексії можуть слугувати: патології вагітності та пологів,генетичні особливості, порушення мовленнєвого розвитку, органічні ураження мозку, ліворукість.

Для читання необхідний достатній рівень розвитку мовлення, фонематичного слуху, просторових уявлень, зорового сприйняття. Якщо якась із цих сфер не розвинута до певного рівня, дислексія має ту чи іншу форму:

• Фонематична – діти плутають літери подібні за звучанням, пропускають склади та слова. (т-д; п-б). Часто супроводжує мовленнєві розлади.
• Семантична –техніка читання на достатньому рівні, але дитина не запам'ятовує сенс прочитаного, не може переказати.
• Аграматична –проблеми узгодження слів за відмінками, родами, числом.
• Мнестична –недостатньо засвоєно зв'язок між буквами і звуками, що вони позначають. Діти плутають літери через низький рівень зорової пам’яті.
• Оптична –слабкість зорового сприйняття. В процесі читання плутають рядки, погано орієнтуються в тексті, на сторінці, присутня “дзеркальність”. Дитина може читати справа наліво, не може знайти початок речення, абзац.

Не існує ліків від дислексії.Враховуючи форму дислексії вчитель – логопед підбирає вправи на розвиток недорозвиненої функції з опорою на сильну аналізаторну систему.

Наприклад, при порушенні зорового сприйняття навчають дитину завжди проговорювати при читанні.

При оптичній формі дислексії використовують вправи на розвиток зорового сприйняття, уваги, пам'яті. Це різноманітні лабіринти, коректурна правка, задачі на знаходження відмінностей у малюнках, відновлення малюнка по пам’яті, відтворення за зразком. Для засвоєння образу літер корисно ліпити їх з пластиліну, складати із паличок. Графічні диктанти допоможуть з розвитком просторових уявлень. Якщо важко утримувати рядок, закривають текст нижче аркушем паперу, або “віконечком для читання”.

Фонематична дислексія потребує роботи логопеда. Корисні вправи на розпізнавання звуків у слові, звуковий розбір слів, підбір слід до звукових схем. Дитині пропонують показати картку, в назві якої є певний звук, складати слова з літер. Цікавими можуть бути “магічні диктанти” для розвитку слухової уваги. Вчитель читає текст, учень має помітити собі речення піктограмою або серією малюнків. Пізніше за малюнками складають розповідь та відтворюють текст.

При семантичній дислексії читання автоматичне –сенс прочитаного не сприймається. Корисно складати план тексту перед переказом, виконувати словникову роботу, використовувати мнемотаблиці.

Позбавитись дислексії зовсім вдається рідко. Задача навчання –мінімізувати вплив розладу на навчання. Наразі існує декілька спеціальних шрифтів для людей з дислексією –Dyslexie, Read Regular, Delicious, які полегшують читання та розповсюджуються безкоштовно.

Дислексія може супроводжуватись дисграфією та дискалькулією.

Дискалькулія і акалькулія – це розлади здібностей до арифметики.

У багатьох джерелах дані терміни використовуються як взаємозамінні синоніми, однак між ними існує відмінність.

Акалькулія є набутим синдромом. Вона виникає в дитячому та дорослому віці внаслідок різних впливів на кору головного мозку, або на тлі психологічних та неврологічних захворювань.

Дискалькулія – вроджений або набутий в ранньому дитячому віці патологічний стан, що виражається в нездатності до вивчення і розуміння арифметичних операцій, а також у нерозумінні поняття «число», і невміння оперувати цифрами і числами.

Отже, акалькулія характеризується розладом розрахунків, а дискалькулія - неможливістю оволодіти ним. Причина дискалькулії - дисфункціональна зміна в нейронних з'єднаннях, які відповідають за обробку цифрової інформації.

Дискалькулія ж, на відміну від акалькулії проблема, яка зароджується ще в юному віці. Дискалькулія у дітей виражається в тому, що її практично неможливо навчити математики, мозок просто не приймає цю інформацію. Це вроджена проблема, яка залишається на все життя. Дуже часто це порушення зустрічається у дітей з генетичною схильністю до захворювань, внаслідок чого виявляється розумова відсталість.

Близько 5% дітей в шкільному віці страждають таким рідкісним захворюванням як дискалькулія.

Дискалькулія— це не лише порушення здатності до лічби, але й комплексні розлади мисленнєвої діяльності, які проявляються через різноманітні симптоми.

1.Дитина не розуміє, що таке число і не знає назв чисел.

2.Вона не розуміє, за яким принципом побудований числовий ряд, не здатна визначити місце числа в послідовності.

3.Дитина не здатна робити операції із складними числами, не розуміє, як розкласти число на доданки.

4.У дитини порушена здатність до порівняння чисел. Вона не розуміє, що означає більше чи менше число.

5.Виникають складності з порівнянням кількості і розмірів предметів.

6.Дитині важко виконувати арифметичні дії над числами, вона не розуміє значення цих дій. Вона здатна виконувати тільки елементарні арифметичні операції за допомогою наочного, а не уявного рахунку.

7.Дитина не знає послідовності арифметичних дій і не здатна вирішувати приклади з декількома діями.

8.Вона не може запам'ятати назви чисел і математичні терміни, не знає, що вони означають.

9.Дитина не здатна правильно записати числа.

10.Такі діти не тільки не можуть порахувати, але їм важко визначити, де право, а де ліво, в зв'язку з цим не можуть визначити час на годиннику, погано розпізнають геометричні фігури.

11.Через порушення здатності до візуалізації дитина здатна розв'язувати задачі лише з предметним компонентом. Вона не здатна уявити те, що описується в задачі.

В цілому, дискалькулія у дітей проявляється в нездатності розуміти і вирішувати математичні і логічні завдання, невмінні запам'ятати і зрозуміти умови завдання і виробити алгоритм його рішення.

Дискалькулія у школярів часто пов'язана з тим, що вони до того ж не здатні правильно розрахувати свій час. Усе це призводить до низької успішності в школі.

Залежно від патогенезу виділяють наступні види цього захворювання:

Ø Аріфмерія – нездатність оперувати числами;

Ø Цифрова – нездатність розпізнавати цифри;

Ø Вербальна – обчислювальні операції можуть успішно виконуватися, але при цьому учень нездатний називати числа, символи, кількість, поняття, математичні операції. Одним з найбільш поширених симптомів – нездатність до виконання простого завдання перерахунку.

Ø Графічна – характеризується нездатністю конвертувати вербально пред’явлену цифру в її графічний символ, замінити словесне уявлення чисел їх символами або навіть просто скопіювати написане число, знаки.

Ø Практогностична (апраксична) – нездатність до абстрактного рахунку предметів, розподілу предметів в залежності від таких характеристик, як кількість, форма тощо. Дитина не співвідносить кількість предметів з числом.

Ø Дислексична. Дитина помиляється, коли читає числа і арифметичні знаки в завданні. (замість числа 12 назве 21 або взагалі інше).

Ø Операційна. Дитині важко здійснювати математичні дії над числами, вирішувати прості приклади.

Ø Генералізована – розлад широкого спектру математичних функцій; супроводжується розумовою відсталістю;

Ø Псевдодискалькулія – знижені математичні здібності внаслідок небажання вчитися. На поведінковому рівні псевдодискалькулія може проявлятися у формах, подібних до акалькулії і дискалькулії, але при цьому етіологічної їм не відповідати, тобто не бути внаслідок травми головного мозку або порушень функціонування головного мозку, що проявляються в процесі розвитку.

У дитини можуть спостерігатися декілька груп симптомів. Після визначення виду захворювання фахівцями розробляється терапія, спрямована на корекцію порушень, що існують, і запобігання розвитку інших видів дискалькулії.

Для таких дітей «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».

За міжнародною класифікацією хвороб «Специфічні розлади здібностей до арифметики позначаються шифром F81.2»

Список використаних джерел

1.Гермаковска А. Коррекция дискалькулии у школьников с тяжелыми нарушениями речи: автореф. дис. канд. пед. наук. СПб., 1992.

2. Михайлова З.А., Непомнящая Р.Л. Теоретические и методические вопросы формирования математических представлений у детей дошкольного возраста: учеб. пособ. к спецкурсу. Л., 1988.

3. Рысина Н.Н., Грибанов А.В. Понятие о дискалькулии: психофизиологические аспекты развития: журнал Биология, 2011. – с.77-88

4.Шеремет М.К. Логопедія. – К., 2013.

5.Шеремет М.К., Сергєєва І.В. Формування усного зв’язного висловлювання у дітей із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення //Педагогіка та методика спеціальні: Зб. наук. ст. НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К., 2001. – Вип.2. – с. 100-106