Історія закладу

Людина починається з добра...

Історія КЗО «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Сузір’я» ДОР» сягає в глибину першої половини минулого сторіччя. 80 років заклад розвивається, трансформується, живе в процесі пошуку, віднайдення і впровадження в систему освітньо-реабілітаційного та виховного процесів передових інноваційних технологій педагогічної діяльності, щоб забезпечити кожній дитині з особливими потребами гідне майбутнє.

Головним завданням діяльності навчально-реабілітаційного центру "Сузір'я" є надання якісних освітніх послуг дітям з особливими потребами та забезпечення їх ефективної і якісної реабілітації, успішної соціалазації з перспективою на інтеграцію в громадянське суспільство.

Діти, їх батьки, всі працівники центру – це єдина сім’я із своїми надіями, сподіваннями, проблемами і досягненнями, успіхами і розчаруваннями, але з незмінним добром і милосердям в серцях.

Той невеличкий одноповерховий будиночок на вулиці Глінки, поблизу центрального міського ринку, відрізнявся від інших хіба-що більшою огрядністю. Директор створеної тут спецшколи для глухих дітей Іларіон Долгов разом з нечисленним - всього 17 чоловік - колективом намагався з перших же днів привчити дітей до чистоти і порядку.

Та ще не встигли й звестися на ноги, як почалася війна... Вона розкидала і вчителів, і вихованців по всіх усюдах. І лише у 1945 році на території радгоспу "Веселі Терни" знову відкрилася школа для дітей з вадами слуху. Шести, до того ж - дуже тісних і темних, класних кімнат було замало, і діти навчались у дві зміни. Домашні завдання виконували і своє дозвілля проводили в таких же незатишних і холодних кімнатах, розташованих у невеликій прибудові. Працівники школи на чолі з директором Костянтином Гофом разом з вихованцями робили все можливе і неможливе для покращення умов життя і навчання. Власними силами звели приміщення для бібліотеки і двох класів, гараж, столярну майстерню. Незважаючи на скрутні умови в інтернаті, дітей з недоліками слуху із навколишніх сіл все прибувало і прибувало. Протягом кількох років тут функціонував навіть клас учнів-переростків, які після п'яти класів випускались вже на працевлаштування. Ті, хто навчався з першого класу, за сім років здобували освіту, відповідну п'яти класам масової школи. Потім термін навчання було подовжено до восьми років, але це знову ж таки не відкривало шляху до середніх спеціальних закладів. І тільки з 1969 року за дозволом Міністерства освіти України термін навчання подовжився до 9, а згодом - і до 12 років, що давало учням можливість одержати неповну середню освіту.

Характерним для тих часів був високий рівень трудового виховання дітей. Хоч за програмою та навчально-виховними планами педагогів назвати це вихованням дуже важко - це був просто спосіб життя. Щоб більш-менш нормально вчитися, треба було багато і постійно працювати - і дорослим, і дітям. Школа мала своє господарство, поле, город. Діти доглядали коней, кролів, курей, обробляли землю, привозили, розпилювали й рубали дрова, бо всі приміщення обігрівались пічним опаленням. Дівчата допомагали готувати їжу, прати і лагодити білизну. Та як важко не було, колишні випускники згадують ті роки світлими і добрими. Їх об'єднувала справжня дружба, спільні мрії і надії на краще.

Чимало, як кажуть, води спливло відтоді. Не один десяток випусків відсвятковано. Але й досі тепер уже в навчально-реабілітаційному центрі пам'ятають перші кроки закладу, свято зберігають кращі із започаткованих тоді традицій, примножують їх новими добрими справами. З 1969 року школа для дітей з порушенням слуху міститься в колишньому спальному корпусі розформованої звичайної школи-інтернату в селищі "Піонер". Не скажеш, що ця 4-поверхова споруда повністю задовольняє своїх мешканців, але ж з тими давніми умовами не зрівняти. Сьогодні тут живе і навчається близько 140 дітей віком від шести до сімнадцяти років. Починаючи з першого класу, за десять років вони здобувають базову середню освіту.

Педагогічний колектив, в якому 50 вчителів та 17вихователів, разом з батьками вихованців, продовжуючи давні традиції, докладають всіх зусиль, щоб дітям було тепло і затишно, світло, смачно і калорійно. Створена хороша матеріальна база та нормальні житлово-побутові умови. Навчальні кабінети та класи обладнані необхідними технічними засобами та пристроями. Кімнати для розваг та відпочинку, спальні кімнати прикрашені численними квітами та власноруч виконаними картинами у техніці "Батік" і вишиванками, вихованці упорядковують самі - за власним смаком і уподобаннями. У навчальних майстернях можна підготуватись до опанування якоїсь з обраних професій - швачки, тесляра, столяра, слюсаря, квітникаря. За здоров'ям дітей постійно спостерігають завжди готові прийти на допомогу кваліфіковані медики.

Класи - їх у школі сімнадцять - формуються залежно від рівня слуху учнів та є класи для дітей з тяжкими розладами мовлення. Відповідно обирається і методика спілкування з ними. Причому, педагоги і вихователі використовують не лише свої роками випробувані напрацювання, а й запозичують найкращий досвід інших соціальних закладів освіти. По-справжньому творчо, виважено, принципово підходять і до різноманітних рекомендацій та нововведень. Ось, наприклад, в цілому позитивно оцінивши своєчасність, актуальність і необхідність внесення до навчального плану предмету " Українська жестова мова", висловили низку критичних зауважень і слушних пропозицій щодо її удосконалення. А також визначили своє місце в реалізації цієї програми. Перш за все, вона спонукає вчителів-предметників до поглиблення власних знань української жестової мови. Це обов'язково позитивно вплине і на якість знань учнів - адже уроки, викладання матеріалу стануть цікавішими, доступнішими, зрозумілішими для дітей.

Значним надбанням педагогічного колективу є впровадження в практику роботи двомовного навчання дітей з порушеннями слуху на основі білінгвального методу, коли національна словесна та національна жестова мови виступають як рівноправні засоби освітньо-реабілітаційного та виховного процесів.

Сьогодні спеціальний заклад для дітей з порушенням слуху та дітей з тяжкими порушеннями мовлення має назву комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр "Сузір'я" Дніпропетровської обласної ради". Відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" заклад за змістом реабілітаційних заходів належить до установ психолого-педагогічної реабілітації та здійснює комплексну реабілітацію дітей з особливими потребами, зокрема дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реалілітації. У зв'язку з цим одним із вагомих досягнень закладу є цілковите переосмислення організації корекційнореабілітаційної роботи в умовах навчально-реабілітаційного центру, внаслідок чого створена власна система надання реабілітаційних послуг дітям з особливими потребами, перш за все шляхом проведення спеціальних корекційно-розвиткових занять в індивідуальній та груповій формах. Для цього в закладі створене реабілітаційне відділення, в якому обладнано і установлено 16 спеціальних кабінетів.

Іншим, і не менш важливим, засобом комплексної реабілітації є своєчасне виявлення та розкриття індивідуальних здібностей, нахилів та уподобань кожної дитини та розвиток шляхом організованої мережі занять за інтересами, зокрема в позашкільних навчальних закладах, що дає надзвичайно позитивні результати, а саме:

- діти приймають участь і стають преможцями у різноманітних конкурсах, фестивалях міжнародного рівня;

- вихованці центру є багаторазовими переможцями спортивних змагань міського, обласного та всеукраїнського рівнів;

- в закладі функціонує єдина в Україні інклюзивна кіношкола, в якій діти вчаться створювати власне кіно під керівництвом професійних операторів, сценаристів, режисерів;

- вихованці центру під керівництвом досвідчених спортсменів здійснили туристсько-спортивний велопохід п'ятої категорій складності по областях Західної України, Півднем України та країнами Румунія і Угорщина.

Цілковитого переосмислення зазнав і виховний процес, бо режимом функціонування спеціального закладу освіти передбачено здійснення освітньо-реабілітаційного процесу в першу половину дня і продовження його в другу половину з використанням потенціалу, досвіду вихователів, які є повноціннми педагогічними працівниками і повинні володіти спеціальними методиками роботи з дітьми з особливими потребами.

Здобуті навички і уміння допомагають їм професійно визначитися після закінчення школи. Педколектив дбає не лише про міцні знання в обсязі загальної середньої освіти, трудову і соціальну адаптацію своїх вихованців, а й опікується їхньою подальшою долею. Адже в наш складний час знайти своє місце в самостійному житті молодій людині, та ще й з недоліками слуху дуже не просто.

В значній мірі цьому сприяє постійне соціально-побутове орієнтування та індивідуальна корекційна робота з дітьми. Причому педагоги залучають до неї і їхніх батьків - для них організоване спеціальне навчання. Поєднання зусиль школи та сім'ї у формуванні особистості, здійснення комплексної реабілітації, профорієнтації учнів дає плідні результати.

Близько 12 років триває тісний взаємозв'язок між центром "Сузір'я" та Міжрегіональним центром професійної освіти, відділенням трудової реабілітації інвалідів. За цей час тут набули професії токарів, слюсарів, в'язальниць трикотажного одягу, швачок-закрійниць понад 100 вихованців закладу. Звичайно, не всі працюють за одержаним фахом - хтось перейшов у бізнес, хтось поміняв професію. Та жоден не залишився на узбіччі життя. Чимало випускників продовжили освіту - у столичному коледжі легкої промисловості, промислово-економічному та коледжі художньо-прикладного мистецтва, Херсонському медичному коледжі, Санкт-Петербургському політехнікумі тощо.

Майстри виробничого навчання і художники, модельєри і поліграфісти, зубопротезисти і масажисти - по-справжньому неосяжний діапазон професій, де, як то кажуть, знайшли себе вихованці спеціального закладу. Одним із вагомих досягнень центру є те, що в ньому працює п'ять нечуючих педагогів, двоє з них його випускники.

Отримавши добру підготовку у шкільних командах міні-футболу, настільного тенісу, шахів, легкої атлетики, завоювавши найпрестижніші призи у багатьох обласних змаганнях, найбільш здібні діти стали учасниками параолімпійських ігор, досягли вагомих результатів і у великому спорті.

В закладі працює тут працює дитяча організація "Добрик Всесвіт". Критерій членства у ній – добрі справи. Приймають до організації усіх бажаючих – незалежно від віку. Щоправда, не за окремий добрий вчинок - жити треба за законами християнської моралі. І не випадково девізом центру обрана стара істина: "Людина починається з добра". Постійне самовиховання, самовдосконалення визначає життєвий вибір випускників. А їхні вагомі трудові та творчі здобутки, гучні рекорди - красномовна оцінка повсякденної самовідданої праці педагогічного колективу.

Та найбільша нагорода для учителів і вихователів - коли покликані життям, вже знайшовши своє місце у ньому, через відстані і роки, знов і знов повертаються у цей, що став рідним, дім вже зовсім дорослі колишні діти. Повертаються, щоб вдячно вклонитися за науку і довготерпіння, за по-материнськи нескінченну турботу і любов. За добро, що завжди зігріватиме їхні серця...

Кiлькiсть переглядiв: 97

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.