Комунальний заклад освіти "Криворізька спеціальна школа "Сузір'я" Дніпропетровської обласної ради"

Проективні методи та методики арт-терапії, як провідні напрямки роботи практичного психолога з дітьми з вадами слуху

Побудова психодіагностичного та психокорекційного процесу, як відомо, багато в чому залежить від категорії дітей з якими ми працюємо. У даній роботі я хотіла б висвітлити проблему недоліків та практичної відсутності матеріалів для діагностування та психокорекції дітей з вадами слуху. На сучасному етапі становлення психології та сурдопсихології нажаль мало досліджень було проведено з дітьми, які мають вади слуху. Як відомо першим це питання висвітлив Л.С.Виготський, коли говорив про структуру дитячого психічного розвитку, який відхиляється від норми, ввівши поняття первинного та вторинного дефекту . Первинним дефектом є порушення слухового сприйняття, а вторинним – уповільнення розвитку дитини. Працюючи з даною кагортою дітей, опрацювавши всю відому літературу, я не знайшла відповідних психодіагностичних методик та психокорекційних програм, тому вважаю дану тему актуальною.

Розпочати хотіла б з психодіагностики. Проективні методи це – один із методів дослідження особистості, заснований на виявленні проекцій у даних експерименту з наступною інтерпретацією [m.pidruchniki.com] . Психологічне вимірювання із застосуванням проективних методів здійснюється на основі інтерпретації результатів діяльності досліджуваного за допомогою слабо структурованого стимулювального матеріалу, який людина доповнює, проектуючи таким чином свою особистість. Переваги цього методу для дослідження особистості глухої дитини в тому, що, те, що вона не може нам сказати, вона просто проектує на аркуш паперу. Френк Л. виокремлює такі види проективних методів: конструктивні, інтерпретаційні, катартичні, експресивні, імпресивні, адитивні та семантичні [psychologi.com].З дітьми з вадами слуху доцільно використовавути методики лише двох видів – це експресивні та імпресивні проективні методики, оскільки методики інших видів не будуть доцільно зрозумілими для дітей, а отже не можуть вважатися валідними.

Сутність експресивних проективних методів полягає у створенні досліджуванним малюнків на вільну або задану тему, наприклад комплекс графічних тестів створених на основі досліджень Г. Ріда і типології К.Г.Юнга; «Малюнок людини» Ф.Гудінаф; «Малюнок Сім’ї» В.Вулф; тест «Дім-Дерево-Людина» Дж.Бак; тест «Дерево» К. Кох; тест «Неіснуюча тварина» та ін.

Імпресивні проективні методики. Ґрунтуються на виявлення переваги одних стимулів над іншими. До таких методик відносяться «Тест Сонді» та «Тест вибору кольору» Люшера.

На нашу думку саме ці проективні методики значно допомагають у практичній роботі психолога з дітьми з вадми слуху. Звісно, не завжди і не у всіх цілях ми можемо використати проективні методики, тому часто психологам доводиться адаптувати існуючі діагностичні методики для проведення психодіагностичної роботи з глухою дитиною. Наприклад, такі напрямки діагностики як, профдіагностика, соціометрія, дослідження пам’яті та уваги також невід’ємні у роботі практичного психолога закладу освіти. Але ми не можемо виконати їх за допомогою проективних методик. В такому разі йдеться про адаптацію питальників на менш складний рівень та перефразування речень для розуміння дитиною з вадами слуху. Як зазначала І.М. Соловйова у своїй роботі «Психологія глухих дітей»: «…діти з недоліками слуху при недорозвитку мовлення неточно розуміють слова та заміщають одні слова іншими. Вони говорять «дружба» замість слова «друзі», «спор» замість «спорили» і т.д.» Саме тому навіть найпростіше речення в нашому розумінні для дитини з вадами слуху буде незрозумілим. А якщо до цього ще додати педагогічну запущеність, чи наприклад затримку психологічного розвитку, коли у дитини обмежений словниковий запас, то для такого учня взагалі неможливо пояснити запитання деяких психологічних методик.

Після проведення діагностичної роботи настає черга психокорекції, психопрофілактики та інших видів діяльності психолога закладу освіти. На нашу думку, в роботі з дітьми з вадами слуху найконструктивніше застосовувати методи арт-терапії.

Арт-терапія— метод зцілення за допомогою творчості, що застосовується у психотерапії, психосоматичних клініках та в соціальній сфері. Говорячи про арт-терапію, найчастіше мають на увазі терапію художньою творчістю. Хоча в наш час інтенсивно розвиваються й інші напрямки арт-терапії (танцювально-рухова, піскова терапія, музикотерапія, фототерапія тощо). [samopoznanie.com]

Ми виділили такі переваги арт-терапії над іншими напрямками для роботи з дітьми з вадами слуху:

1. Арт-терапія не вимагає особливих здібностей, практично не має обмежень у використанні.

2. Арт-терапія— засіб невербального спілкування.Це робить її особливо цінною для тих, кому складно словесно описати свої переживання, свої емоції, почуття.

3. Дозволяє відкрити у собі потаємні бажання, страхи, володіє інсайтом.

А саме головне методи арт-терапії завжди подобаються учням, вони дозволяють

відволіктись від сторонніх проблем, заглибитись в себе, свої почуття, емоції, переживання; вони не потребують великих фінансових чи часових затрат.

На останок, хотіла б зазначити, що в нашому центрі, було проведено міні-опитування учнів, щодо їх вподобань в роботі з психологом. Результати мене не здивували, 85 % учнів надають перевагу методам арт-терапії у роботі з практичним психологом; 10 % обрали бесіду; 5%-анкетування.

Таким чином ми дійшли висновків, що арт-терапія та проективні методи є одними з провідних напрямків роботи з дітьми з вадами слуху. Вони дають нам широкі можливості для проведення усіх напрямків психологічної роботи в закладах освіти.

Стародуб Я.С., практичний психолог КЗО «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Сузір’я» ДОР»