Корекційно-розвиткова програма «Живий звук» як засобу навчання, корекції та розвитку дітей з порушенням слуху

Корекційо-розвиткова програма «Живий звук» призначена для використання під час спеціально організованого проведення корекційно-розвиткових занять з розвитку слухово-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови у осіб з порушенням слуху.

КРП «Живий звук» спрямована на допомогу дітям, що мають порушення слуху, мовлення різного ступеня тяжкості та походження (голосу, дихання, звуковимови).

Програма «Живий звук» вирішує ще й функцію мотивації до навчання, урізноманітнює створені на занятті ситуації спілкування, привчає дитину до самонавчання та самоконтролю, розвиває дрібну моторику дитини (під час управління мишкою), та допомагає дитині оволодіти комп’ютерною грамотою.

Програма застосовується для ефективного розвитку мовлення; когнітивних навичок (пам'яті, мислення, уваги, образного і словесного мовлення та ін.);формування звуковимови; розвитку та удосконалення слухового сприймання;корекції пізнавальної діяльності; дефектів мовлення; автоматизації звуковимови у словах, словосполученнях, фразах, текстах; формування вміння написання слів, сприйнятих на слух; розширення словникового запасу; формування граматичних особливостей мовлення; формування описово-розповідного мовлення; розвитку зв’язного мовлення, зокрема, діалогічного мовлення.

Програмне забезпечення «Живий звук» складається з 3 функціональних частин:

- База даних;

- Графічна візуалізація та аудіо запис мовленнєвих звуків;

- Модулі корекційно-розвиткового характеру.

Графічна візуалізація та аудіозапис зразків мовлення дає змогу:

  • Застосовувати бісенсорний вплив на учня в процесі його реабілітації. Учень має можливість не лише чути подібність (або відмінність) свого та вчителя мовлення (голосу), а й додатково порівнювати графічні зображення, створені програмою при обробці відповідних зразків візуалізації та аудіо записів за єдиним алгоритмом.
  • Створювати графічний образ мовленнєвого матеріалу, призначеного для самостійної роботи над вимовою, методом порівняння отриманих зображень.
  • Забезпечувати візуалізацію параметрів мовленнєвих сигналів (інтенсивність, тривалість, частотний склад) та їх порівняльний аналіз.
  • Записувати, зберігати й відтворювати зразки мовлення.

/Files/images/novini/корочкова1.jpg

На рисунку 1 зображено візуалізацію зразків звукосполучення «ЖА», «ЖАБА», «ЖАБЕНЯ» (верхня доріжка) та запис зразку речення «ЖУК СІВ НА ЖУРНАЛ» (нижня доріжка).

Під час корекційно-розвиткових занять з розвитку слухового сприймання мовлення та формування вимови за допомогою візуалізації з учнями відпрацьовуємо важливі мовленнєві навички в таких напрямках, як наголос, чіткість вимовляння, встановлюємо кількість складів, слів у фразі, працюємо над темпом, силою голосу, тривалістю вимовляння.

Модулі корекційно-розвиткового характеру «Водоспад», «Будинок», «Тварини»

Модулі «Водоспад» (рис. 2), «Будинок» (рис. 3), «Тварини»(рис. 4) під час занять використовуємо для роботи над розвитком мовленнєвого дихання, силою і висотою голосу, для роботи над голосними, дзвінкими та глухими приголосними, темпом мовлення і словесним наголосом.

/Files/images/novini/корочкова2.jpg

Рис. 2. Робоче вікно модуля «Водоспад»

/Files/images/novini/корочкова3.jpg

Рис. 3. Робоче вікно модуля «Будинок» (анімація ввімнена)

/Files/images/novini/корочкова4.jpg

Рис. 4. Робоче вікно модуля «Тварини»


ФОНЕМАТИЧНИЙ СКРІНІНГ-ТЕСТ «а-м-с-у-ш-і»

Скрінінг-тест «А-М-С-У-Ш-І» проводиться з метою виявлення можливостей сприймати мовленнєві звуки в усьому частотному діапазоні, визначати рівень сформованості слухового сприймання та розвивати його.

Скрінінг-тест складається з трьох голосних і трьох приголосних фонем «А-М-С-У-Ш-І», спектри яких відповідають спектру розмовного мовлення.

Це мовні фонеми:

А (в слові Тато) М (у слові Мама)

С (у слові Сіль) У (в слові цибуля)

Ш (у словіШуба) І (в слові Ліс)

Фонеми «М,У та І» мають максимальну інтенсивність, переважно у низькочастотній області. Максимальний рівень інтенсивності фонеми «У» утримується, головним чином, у смузі частот 250-800 Гц, а фонеми «І» - у смузі частот 250-2000Гц. У свою чергу фонема «М» має максимальну інтенсивність звука в смузі частот 200-300 Гц. Звуки середньо частотного діапазону представлені фонемою «А» (500-1500 Гц). Фонеми «Ш» і «С» представляють, головним чином, високочастотну смугу мовного спектри (2000-6000 Гц).

Корочкова Наталя Василівна
Кiлькiсть переглядiв: 525

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.